Ризики проєкту. Що таке ризик
Ризик — це ймовірність можливої небажаної втрати чого-небудь при поганому збігу обставин. Ризик — це добуток імовірності на збиток.
В бізнес-плані за будь-якою міжнародною методикою складання існує окремий розділ «Ризики. Оцінка ризиків». Даний розділ досить складний та важливий – як для потенційного інвестора, так і для стартапера або чинного підприємця. Адже, щоб зрозуміти, чи є проєкт ризиковим, чи варто в нього вкладати кошти або чи варто виходити на новий ринок з новим продуктом – у кожному випадку потрібно ідентифікувати та оцінювати ризики. В даній статті ми розглянемо види та групи ризиків, їхній аналіз та оцінку в процесі складання бізнес-плану.
Групи факторів ризику
Існує багато факторів, які впливають на появу чи на мінімізацію того або іншого ризику. Отже, існує і багато класифікацій.
Ми виділимо чотири (на наш погляд, основні) групи факторів, що формують ризики:
- Неповнота, неточність та суперечливість інформації.
- Неоднаковий ступінь інформування учасників ринкових відносин.
- Непередбачуваність багатьох процесів та явищ, які впливають на економіку (військові дії, стихійні лиха, форс-мажорні ситуації).
- Конфліктність в оцінці рішень.
Отже, виявляючи та аналізуючи ризики, неодмінно потрібно звертати увагу на всі фактори, адже якщо деякі фактори не будуть враховані, то це призведе до проявлення ризиків вже на етапі впровадження проєкту або навіть в момент отримання збитків.
Виділяють 2 групи факторів, які визначають ступінь ризику:
- Об’єктивні (зовнішні) – ризики, які не залежать від підприємства:
- Фактори безпосереднього впливу – конкуренція, законодавство, податкова та грошово-кредитна система.
- Фактори побічного впливу – політичні, економічні, демографічні, соціальні, екологічні тощо.
- Суб’єктивні (внутрішні) – стратегія розвитку, маркетинг, виробничі потужності, технологія, кадри та мотивація їх діяльності, якість продукції, місцеперебування підприємства та багато інших.
Взагалі існує багато класифікацій ризиків, але потрібно пам’ятати головне – зовнішні та внутрішні ризики потрібно аналізувати комплексно.
Отже, виділимо наступні види ризиків за сферою діяльності:
- Чисті (ризики, пов’язані з купівельною спроможністю):
- Політичні.
- Природні.
- Транспортні.
- Майнові.
- Виробничі.
- Торгові.
- Екологічні.
- У т. ч. інфляційні, валютні та ризики ліквідності.
- Спекулятивні:
- Фінансові.
- Інвестиційні:
- Комерційні,
- Ризики упущеної вигоди,
- Ризики зниження дохідності (процентні, кредитні),
- Ризики прямих фінансових втрат (біржові, ризики банкрутства, селективні ризики).
Кожен ризик потрібно аналізувати виходячи із меж його допустимості:
1. Допустимий (нормальний) рівень ризику
Область нормального ризику характеризується рівнем втрат (Вт), які не перевищують розміру чистого прибутку (Пч).
Наприклад, отримання кредитів, або участь у виконанні робіт із заздалегідь зафіксованою ціною.
2. Високий рівень ризику
Область високого ризику характеризується рівнем втрат (Вт), які не перевищують розміри валового прибутку (Пв).
Наприклад, даний рівень ризику може виникнути, коли планується здійснення виробничої комерційної діяльності шляхом отримання кредитів на термін до одного року.
Зазначимо, що області нормального і високого ризику становлять припустиму зону економічного ризику.
3. Максимальний (критичний) рівень ризику
Область максимального ризику характеризується можливими втратами (Вт) величини загальних доходів, доходів підприємства (Д), але менші за власні кошти підприємства (а точніше, менше, ніж Власний капітал)
Наприклад, у цій області можливими можуть бути різні варіанти лізингу та інвестиції у цінні папери.
Область максимального ризику відповідає критичній зоні економічного ризику.
4. Катастрофічний рівень ризику
У межах області критичного ризику можливі втрати в розмірі власних коштів, тобто наступає повне банкрутство (втрати більші, ніж власний капітал підприємства).
До катастрофічного ризику, незалежно від матеріальних втрат, відносять також ризики загибелі людей та екологічної катастрофи.
Область катастрофічного ризику відповідає катастрофічній зоні економічного ризику.
Важливо! Область, у якій втрати не очікуються, тобто коли економічний результат господарської діяльності позитивний, називається безризиковою зоною.
Існує два види аналізу ризику: якісний та кількісний.
До завдань якісного аналізу слід віднести визначення факторів ризику, етапів роботи, при виконанні яких ризик виникає, тобто встановити потенційні сфери ризику.
Наприклад, коли компанія має намір вийти на новий ринок з новим продуктом, потрібно проаналізувати політичні та економічні умови на цьому ринку, вивчити попит та традиції населення даної країни, тобто вашої потенційної цільової аудиторії. Якісний аналіз вимагає не тільки знань, але і досвіду, а також розвиненої інтуїції.
Отже, на етапі якісного аналізу важливим є:
- визначення причини виникнення ризику;
- виявлення чинників ризику;
- визначення видів невизначеності та конфліктності, які зумовлюють ризик.
Виділимо основні дев’ять кроків якісного аналізу ризиків:
- Крок 1. Аналіз та діагностика економічної (управлінської) ситуації, пов’язаної з певним об’єктом (проєктом) і обтяженої ризиком.
- Крок 2. Виявлення інтересів основних учасників події, їхнього ставлення до ризику.
- Крок 3. Виявлення управлінських цілей, методів та засобів їх досягнення.
- Крок 4. Аналіз основних чинників (параметрів), які впливають на прийняття рішень, розподіл їх на керовані та некеровані параметри ризику.
- Крок 5. Отримання інформації про можливі діапазони значень некерованих параметрів (чинників) ризику.
- Крок 6. Генерація набору альтернативних варіантів проєкта (об’єкта, способу дій).
- Крок 7. Виявлення пріоритетів (системних критеріїв) суб’єкта ризику щодо різних варіантів проєкта (об’єкта, способу дій).
- Крок 8. Оцінювання згенерованих альтернативних варіантів. Вибір їх підмножини, що найкраще відповідає вимогам суб’єкта ризику.
- Крок 9. Розробка відповідного способу дій (програми), який був би найкращим (найбільш ефективною) з погляду переведення обтяженої ризиком ситуації у більш сприятливу.
Кількісний аналіз ризику – це чисельне визначення розмірів окремих ризиків і ризику в цілому.
Серед найпоширеніших способів кількісного аналізу ризиків можна виділити:
- метод аналогій,
- аналіз чутливості,
- методи імітаційного моделювання,
- статистичні методи,
- експертні методи,
- аналіз доречності витрат.
Після аналізу та оцінки кожного виду ризиків будується емпірична шкала розмежування ризиків з зазначенням градацій та ймовірністю виникнення небажаного результату.
За міру ризику може прийматися величина передбачуваного збитку (наприклад, не вище розміру чистого прибутку), помножена на вірогідність настання даного ризику.
Додатково зазначимо, що у багатьох видах діяльності ризик взагалі порівнюється не з можливими збитками, а з певною сумою грошей, кількістю непроданих товарів, рентабельністю, очікуваним доходом, прибутком. Особливо таке порівняння важливе для нових проєктів – чим ризикуємо, те і є оцінкою ризику.
У цьому випадку ризик розглядається як невідповідність очікуванням і вводиться поняття міри та ступеня ризику.
Управління ризиками
Управління ризиками – складний процес, і саме аналіз ризику є його початковим етапом. При виявленні ризиків (якісний складник) визначаються всі ризики, що можуть виникнути. Головне – не пропустити важливих обставин і докладно описати всі істотні ризики. На цьому етапі корисним буде проведення PESTEL-аналізу зовнішніх факторів та SWOT- аналізу організації (проєкту).
Висновки
Визначивши фактори, що впливають на появу ризику, оцінивши рівень ризику та визначивши кількісний вимір (тобто обсяг можливих втрат), стартап або вже чинний підприємець має розробити антикризові заходи – визначити стратегії зниження ризиків – тобто зафіксувати та продумати ті кроки, які він планує зробити для мінімізації або усунення ризику.
На жаль, на сьогодні ще немає універсальної методики визначення економічного ризику. Тому кожний підприємець, виходячи з особливостей і характеру діяльності свого підприємства, від обставин, за яких приймається управлінське рішення щодо певної події чи діяльності, самостійно обирає той чи інший підхід до аналізу такого ризику.
Враховуючи зазначене вище, ми можемо рекомендувати обов’язково при плануванні своїх фінансових показників (доходів та витрат) враховувати можливі коливання курсу валют, рівень інфляції та ріст (або зниження) ВВП. Також при формуванні фінансової моделі (як невіддільного складника бізнес-плану) рекомендуємо додавати статтю непередбачуваних витрат, які можуть виникати у тому числі при форс-мажорних обставинах. Особливо це важливо при впровадженні великомасштабних проєктів, коли кожен відсоток додаткових витрат є впливовим фактором на рівень прибутку та загальної прибутковості проєкту.
Посада: CEO, сертифікований оцінювач міжнародного рівня
– експерт із багаторічним досвідом у галузі оцінки майна, майнових прав та бізнесу
– проведення вебінарів та створення освітніх відео на YouTube на теми оцінки матеріальних та нематеріальних активів, захисту інтелектуальної власності, бізнес-планування.
– автор наукових статей та публікацій на порталах Biz.Ligazakon, JurLiga, Buh.ligazakon, Бухгалтер911, Мінфін.
