Пошкоджене майно внаслідок війни в Україні: алгоритм дій та документи для компенсації | Pareto

Пошкоджене майно під час війни: особливості підготовки документів для отримання компенсації

Війна завдала шкоди тисячам будинків і комерційних об’єктів. У таких умовах важливо не лише зафіксувати факт руйнувань, а й зробити це правильно, щоб мати докази для отримання компенсації. Саме правильна фіксація закладає основу для визначення збитків і подання документів на державні чи міжнародні програми відшкодування.

Коли та для чого потрібно фіксувати пошкоджене майно

Фіксація руйнувань – перший крок, що закладає доказову основу для підтвердження пошкодження майна, подання заяви у «Дію» та отримання компенсації збитків від війни. Чим раніше власник зафіксує обставини та масштаби руйнувань, тим простіше буде підтвердити право на відшкодування та замовити професійну оцінку збитків.

Що таке фіксація пошкоджень та коли її проводять

Фіксація пошкоджень – це документування факту руйнування або псування майна будь-якої форми власності: житла, комерційних об’єктів, складських приміщень чи обладнання. Вона включає фото- та відеозйомку, акти ДСНС або місцевих органів влади, заяви до поліції, а також збереження документів, які підтверджують право власності та вартість майна.

Проводити фіксацію потрібно до початку будь-яких відновлювальних робіт. Це дозволяє зберегти максимум доказів, включно з первинним оглядом руйнувань, наявними матеріалами та технічним станом об’єкта. Зібрана інформація стане базою для визначення вартості збитків.

Після первинної фіксації власником обов’язково проводиться технічний огляд, який здійснюють компетентні органи – ДСНС, місцеві адміністрації або уповноважені комісії. Вони визначають категорію пошкоджень за затвердженою Методикою технічного обстеження. Саме офіційне визначення категорії пошкоджень підтверджує фактичний ступінь руйнувань та впливає на розмір компенсації.

Хто має право на компенсацію згідно із законом

Право на компенсацію за пошкоджене майно внаслідок війни мають:

  • фізичні особи – власники житлової нерухомості (квартир, будинків, приватних садиб);
  • фізичні особи – підприємці та юридичні особи, яким належить комерційна нерухомість чи інше майно, знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій;
  • орендарі, якщо вони понесли витрати на майно, що було знищене або пошкоджене, та можуть це підтвердити документально;
  • спадкоємці, які прийняли спадщину на зруйнований об’єкт.

Правова основа – Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», постанова КМУ № 326 та відповідні положення Методики визначення шкоди та збитків. Також заяви можуть бути подані до міжнародного Реєстру RD4U через «Дію», якщо руйнування було спричинене збройною агресією російської федерації.

Як правильно фіксувати пошкоджене майно: покрокова інструкція

Щоб власник зміг отримати компенсацію за зруйноване житло або інший об’єкт, має бути зібрана повна доказова база. Порядок дій складається з трьох етапів: первинної фіксації, подання даних у «Дію» та проведення професійної оцінки пошкодженого майна.

Фото- та відеофіксація: як зібрати докази

Перший і найшвидший спосіб зафіксувати наслідки руйнувань – детальна фото- та відеозйомка. Вона є одним з основних доказів у майбутніх компенсаційних процедурах.

Для цього потрібно:

  • зняти панорамні кадри приміщення та фасаду, щоб зафіксувати масштаб руйнувань;
  • зробити детальні плани тріщин, проломів, пошкоджених конструкцій, вибитих вікон, зруйнованих перекриттів;
  • зняти залишки боєприпасів або уламків, якщо це безпечно;
  • зберегти метадані матеріалів (дата, час, геолокація);
  • записати коротке відео з коментарем про місце, час і характер пошкоджень.

За можливості варто залучити свідків події та зафіксувати їхні пояснення. Це посилює доказову базу та допомагає підтвердити зв’язок пошкоджень із воєнними діями.

Повідомлення в «Дію» / Реєстр пошкодженого майна

Після первинної фіксації важливо подати інформацію через онлайн-канали, які держава використовує для формування переліку збитків.

У застосунку «Дія» доступна функція подання повідомлення про пошкоджене або знищене майно. Ці дані автоматично надходять до державного Реєстру пошкодженого майна, що є базою для подальшої обробки заяв та підтвердження права на компенсацію збитків від війни.

Окремо варто врахувати міжнародний механізм: через «Дію» можна подати заяву до Міжнародного Реєстру збитків RD4U у категоріях, що стосуються житлової або нежитлової нерухомості. Заяви проходять перевірку та зберігаються для майбутньої компенсаційної комісії.

Висновки оцінювача (оцінка збитків)

Жодна компенсаційна процедура не обходиться без професійної оцінки пошкодженого майна. Оцінювач фіксує обсяг реальних збитків, потреби у відновленні та, за необхідності, розраховує упущену вигоду. Звіт використовується:

  • під час подання заяви на державну компенсацію;
  • у міжнародних механізмах відшкодування;
  • у судових спорах;
  • у страхових випадках;
  • для підтвердження фінансового стану в банківських установах.

Оцінка проводиться за затвердженими методиками з датою оцінки не раніше 23.02.2022 року. Датою оцінки може бути дата, що наближена до подання позову до суду, датою дослідження – дата, що наближена до події, внаслідок якої були отримані пошкодження або руйнування майна. У процесі оцінювач аналізує надані документи, оглядає об’єкт (очний або дистанційний огляд) та визначає вартість збитків з економічним обґрунтуванням.

Результатом є повний або скорочений звіт. Повна форма потрібна для міжнародних інстанцій – скорочена може застосовуватися у внутрішніх процедурах, якщо їхній регламент це дозволяє.

Які документи потрібно підготувати?

Правильно зібрані документи підтверджують факт руйнування, зв’язок із воєнними діями та обсяг збитків, що стане вирішальним під час подання заяви на компенсацію за зруйноване житло чи інше майно.

Обов’язкові документи

Для подання заяви на компенсацію збитків від війни потрібно підготувати

 для нерухомого майна:

  • документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно, що постраждало (правоустановчий документ, витяг з ДРРП, технічний паспорт на нерухомість);
  • Інформація про статус земельної ділянки (державний акт на право власності на землю, договір оренди, інші документи);
  • акт від ДСНС про знешкодження наслідків влучання (зазвичай це акт про пожежу);
  • Висновок ДСНС (за можливістю) про причину пожежі; 
  • акт обстеження від місцевих органів управління (військових адміністрацій, органів місцевого управління);
  • витяг з ЄРДР про кримінальне правопорушення, відкрите за фактом пошкодження майна з боку росії;
  • первинна фіксація пошкодженого майна: фото, відео, пояснення свідків;
  • Звіт про технічний стан конструктивних елементів, із зазначенням категорії пошкоджень та відсотком придатності будівель та споруд (для юридичних осіб).

для рухомого майна та товарно-матеріальних цінностей:

  • наказ на інвентаризацію від директора;
  • акти інвентаризації, складені відповідно до методики про проведення інвентаризації;
  • відомості з амортизації, складені належним чином за бухгалтерськими стандартами станом на дату, що найближча до дати події;
  • свідоцтва про реєстрацію колісних транспортних засобів;
  • свідоцтва про реєстрацію спеціальної техніки та машин.

Цей пакет є мінімальним для того, щоб розпочати процес та підтвердити юридичний статус події. Після аналізу мінімального пакета документів оцінювач може додатково запросити інші документи.

Додаткові документи, які можуть знадобитися

У складніших випадках або під час формування повного пакета доказів можуть вимагатися додаткові підтвердження:

  • довідки або бухгалтерські документи щодо вартості обладнання, меблів чи техніки;
  • проєктно-кошторисна документація, якщо будівля потребує реконструкції;
  • рішення органів місцевого самоврядування про неможливість експлуатації об’єкта;
  • результати незалежної оцінки пошкодженого майна;
  • скріншоти чи матеріали ЗМІ, які підтверджують обставини обстрілу;
  • геолокаційні дані, що підтверджують місце події;
  • письмові пояснення свідків з контактами та датами.

Зібрані документи полегшують проходження всіх компенсаційних процедур – від подачі заяви в «Дію» до подальшої роботи з оцінювачем.

Часті помилки під час фіксації пошкоджень

Помилки на початковому етапі ускладнюють подання документів, уповільнюють отримання компенсації збитків від війни та можуть знизити фактичний розмір виплат. Найчастіше проблеми виникають через неповні докази або відсутність первинної офіційної фіксації ступеня пошкодження об’єкта.

Неповна фіксація пошкоджень

Частина власників обмежується кількома загальними фото. Цього недостатньо. Неповна фіксація пошкодженого майна призводить до того, що:

  • не видно реального масштабу руйнувань;
  • відсутні геолокація та дата події;
  • неможливо підтвердити характер ушкоджень;
  • не зафіксовані внутрішні пошкодження або знищені елементи конструкцій.

Все це може затягнути процес через необхідність уточнень. Також важливо пам’ятати, що власник робить лише первинні фото чи відео для фіксації факту події. А офіційне визначення обсягу руйнувань та їх категорії здійснюють компетентні органи – ДСНС, комісії з обстеження або місцева влада.

Для житлових об’єктів фізичних осіб ключовими є саме офіційні акти. Компенсація у таких випадках розраховується не оцінювачами, а державою за статистичним підходом. Тому якісна офіційна фіксація є критичною, особливо коли власника не допускають до об’єкта.

Відсутність оцінки збитків

Ще одна поширена помилка – відмова від професійної оцінки пошкодженого майна. Часто помилково вважають, що достатньо акта ДСНС чи місцевої влади, але цього замало. Без звіту оцінювача неможливо:

  • підтвердити розмір реальних збитків;
  • визначити вартість відновлення або заміщення;
  • отримати розрахунки, які потрібні для судів або міжнародних механізмів;
  • обґрунтувати компенсацію для юридичних осіб та власників комерційного майна.

Оцінювач працює за методиками, затвердженими державою, і формує документ, який має юридичну силу. Його наявність суттєво підвищує шанси на успішне відшкодування.

Затверджена методика застосовується виключно для юридичних осіб та комерційних об’єктів. Житлова нерухомість фізичних осіб компенсується державою за окремим порядком.

Часті запитання

Чи обов’язково викликати поліцію після руйнування майна?

Так. Виклик поліції дозволяє офіційно зафіксувати факт події та зареєструвати його в ЄРДР. Це суттєво спрощує підтвердження зв’язку між руйнуванням і воєнними діями країни-агресорки, що, своєю чергою, полегшує подальше отримання компенсації збитків від війни. За відсутності такого запису органи можуть вимагати додаткові докази або проведення повторної перевірки.

Скільки часу зберігаються права на компенсацію?

Після подання інформації про зруйноване чи пошкоджене майно право на компенсацію строками не обмежується. Достатньо один раз зафіксувати випадок – через «Дію» або у місцевих органах влади – і дані будуть збережені в реєстрах. Навіть якщо механізми компенсації працюють поетапно, подана інформація дає змогу отримати компенсацію за пошкоджене майно спричинене війною тоді, коли рішення щодо виплат буде ухвалене.

Чи можна подати документи на компенсацію самостійно?

Так, власник може пройти всю процедуру самостійно. Подання можливе через місцеву адміністрацію, ЦНАП або в електронній формі через «Дію». Успіх залежить не від того, хто подає документи, а від повноти доказової бази: це і первинна фіксація пошкодженого майна, і офіційні акти компетентних органів (ДСНС, комісій з обстеження, поліції). Саме сукупність цих документів формує підставу для компенсації.

Що робити, якщо немає підтвердження права власності?

Для проведення оцінки та подання документів на компенсацію наявність підтверджених прав власності є обов’язковою. Якщо офіційні документи втрачені, їх потрібно відновити через державні реєстри – у ЦНАП, у нотаріуса або за допомогою електронних витягів. Якщо інформація в реєстрах відсутня або не може бути підтверджена, оцінка майна та подальше подання документів стають практично неможливими. У такому разі першочерговим кроком є саме відновлення правовстановлюючих документів.

Яка роль оцінювача у процедурі компенсації?

Оцінювач визначає розмір реальних збитків, проводить розрахунок потреб у відновленні та, за необхідності, визначає упущену вигоду. Він формує повноцінний звіт, що має юридичну силу та є ключовим складником заяви на компенсацію. Саме цей документ дозволяє державним органам або міжнародним механізмам ухвалювати рішення щодо розміру виплат. Без професійної оцінки пошкодженого майна компенсація для юридичних осіб та власників комерційного майна неможлива – саме звіт оцінювача підтверджує реальний обсяг збитків і потреби у відновленні.

Рейтинг 4.5 на основі 837  ответов

Додати коментар

схожі статті


Дарування нерухомості в Україні: що потрібно знати про оформлення, податки та витрати у 2026 році
Дарча та договір дарування нерухомості в Україні у 2026 році
Оформлення купівлі-продажу нерухомості у 2025 році в Україні: поради від експертів компанії Парето
Купівля-продаж нерухомості у 2026 році: що потрібно сплачувати?
procedura ocinki majna v ukrayini v 2019 roci
Процедура оцінки майна в Україні у 2026 році
Оцінка нерухомості в Україні – ціни, документи, порядок оформлення – експертний гід від компанії Парето
Оцінка нерухомості у 2026 році: нові правила та вартість послуг в Україні